Іноземні туристи «задавили» Берлін
Берлін сьогодні битком набитий туристами. Знайдіть місто, яке не порадіє того, що у нього справи йдуть в гору. Але у жителів німецької столиці при вигляді цього економічно привабливого культурно-національного розмаїття в душі виникають самі суперечливі почуття. Ось вам, будь ласка: група туристів з акцентом, що видає їх південно-європейські корені, сидячи на велосипедах, заблукала прямо в Шамізо, що в берлінському районі Крейцберг. «Де тут Симон-Дах штрассе», - цікавиться один. «А де тут у вас продають пряні смажені ковбаски з каррі?» - Ковтає слину інший.
Сьогодні вже ніхто з берлінців не стане робити великі очі, зіткнувшись прямо під власним балконом з іноземними туристами, число яких досягло тут захмарних висот. Сьогодні місцеві жителі переживають інший феномен: зарубіжна туристична популяція стрімко опановує так звані «спальні» райони міста, що зайняв, за підсумками першого півріччя (4 млн. іноземних туристів) третє місце за популярністю серед європейських напрямків, на якому лідирують Лондон і Париж.
До речі, колишній КПП військ союзників «Чекпойнт Чарлі» (Checkpoint Charlie) далеко не єдине місце паломництва туристів. Італійці «повели» гіда освоювати підземку, американці засіли в міських кафе і жадають шніцелів, а придорожні бари окупували російські. Кочівних художників і студентів Берлін призводить до такої невимовний захват, що вони вже готові змінити власній батьківщині, щоб залишитися тут назавжди.
Напевно, чарівність дев'яностих і розгульна атмосфера, що розлилася в місті після падіння Стіни, покидають головний німецький місто, але туристи і сьогодні із задоволенням з'їжджаються сюди заради руїн «кам'яного завіси», як і для того, щоб взяти участь у якомусь колоритному культурній події , якими так багатий міський календар. Не меншою популярністю користуються берлінські магазини, галереї та нічні клуби. На іншій стороні медалі - більше 100 туристичних баз та гуртожитків і палкі дискусії на тему «що таке добре, і що таке погано».
Мешканці будинків, розташованих уздовж каналів в самому центрі Берліна, вже не пам'ятають того дня, а, точніше, ночі, коли б їх залишили в спокої іноземці, які звикли шумно тусуватися у них під вікнами з пивом і музикою «в очікуванні» поліції, яку припадати постійно викликати. Не рідкість сьогодні і бармен, з «кривий» фізіономією зустрічаючий черговий буйний мальчишник, який ввалюється в те чи інше питний заклад. Навіть вид двоколісних мандрівників, зменшувати швидкість на спеціальних доріжках, може викликати у берлінця напад люті й обурення.
Столична бізнесвумен Сенею Селік в шоці від того, скільки туристів щодня проходить по Бергманштрассе, де вона тримає кафе «Knofi». Якось днями, виглянувши на вулицю, вона вирішила, що свою акцію проводять демонстранти, які, втім, на ділі виявилися «банальними» іноземними гостями столиці. Колись тут було повно антикварних крамничок, сьогодні їм на зміну прийшли кав'ярні, число яких множиться без всякої втомилися.
«Бергманштрассе абсолютно змінилася, втратила« обличчя », але мені вдалося зберегти кістяк завсідників», - розповідає Селік. «Варто тільки якому-небудь путівника включити в рекламу магазинчик або кафе, і орендодавець тут же підвищує ціни, але вона ставиться до цього спокійно: чим більше туристів (яких вона називає« милими людьми »), тим краще.
З нею не поспішає погодитися Домінік Бойзінгер, у якого вся ця туристична рать і зміни, які вона несе з собою, народжує двоякі думки і почуття. У Бойзінгера свій ресторан «San Remo Upflamor» по сусідству з мостом Обербаумбрюке, що з'єднує райони Фрідріхсхайн і Крейцберг.
Як він говорить, цей район Берліна перетворився в одне суцільне турбазу. «Магазини, куди місцеві жителі звикли ходити за покупками, зазнають збитків. Тепер вже нікого не дивує англійська мова, «яка займається» на цих вулицях разом з зорею: це з'являються «перманент» - так Бойзінгер називає туристів, які вирішили осісти в цих місцях. Але, поспішає він додати, йому подобається, що іноземці воліють його район, знаменитий повною відсутністю схожості з рештою Берліном. «Хоча я абсолютно не впевнений в тому, що від місцевих урбаністичних пейзажів, які так приваблюють сюди туристів, сьогодні хоч щось залишилося», - говорить він, занурюючись у власні думки.
«Я абсолютно не здивуюся, якщо в один прекрасний день посеред Майєр парку з'являться туристичні намети», - говорить автор бестселерів і в минулому житель Москви Володимир Каминер. «Що відрізняє берлінців від парижан і жителів Барселони, так це терпіння, з яким вони продовжують« переживати »потоки туристів, що навалилися на їх рідне місто», - говорить Каминер, який вважає, що його друга батьківщина рухається в чудовому напрямку. «Місцевих від туристів вже взагалі не відрізниш. Одним словом, середньостатистичний берлінець зумів прекрасно вжитися в трапилися метаморфози ».